Декілька порад для новачків по самозамісу

Багато вейперів вважають, що робити жижу для електронних цигарок самостійно - це більш вигідний варіант у порівнянні з купівлею готових рідин. І вони мають рацію! До того ж самозаміс дозволяє самостійно контролювати якість і склад рідини, її густоту та аромакомпозицію.

Головне в приготуванні рідини - підібрати якісні інгредієнти та озброїтися відповідним рецептом, щоб жижа вийшла саме такою, як ви бажаєте. Звичайно, перший млинець у більшості випадків виходить грудкою, але починати з чогось у будь-якому випадку варто. Якщо ви вперше зважилися на самозаміс, ця стаття детально розповість, як створити збалансовану та приємну рідину для вейпу.

Підготовка до створення жижі

Окрім основних компонентів, вам знадобляться також місткості та деякі інструменти, щоб створювати суміш було простіше.

1. Невеликий пластиковий флакон. Саме в нього буде залита готова жижа. Для новачка підійде обсяг близько 20 мл, а надалі можна заготовляти й по 100 мл.
2. Піпетка або інсуліновий шприц. Це - чи не найголовніший інструмент для самозамісу, тому краще відразу запастися кількома, якщо ви впевнені, щоб хочете й надалі самостійно створювати нікотинові склади.
3. Шприц на 5 або 10 мілілітрів. Він також стане в пригоді для акуратного і точного дозування деяких інгредієнтів. Голки, які зазвичай йдуть у комплекті, з великою ймовірністю не знадобляться.
4. Сухі серветки або окремо виділена ганчірка. Підтримувати чистоту інструментів та робочої поверхні також важливо, так що для вашого комфорту кілька серветок не завадить мати в запасі.
5. Відкрита вкладка з калькулятором самозамісу. Таким чином ви зможете точно вирахувати пропорції та зміст кожного компонента. Наш калькулятор також підійде.
6. Будь-які чисті наклейки, на яких можна залишити напис ручкою або маркером. Це не критичний момент, але в акуратно підписаних флаконах з жижею легше орієнтуватися.

Цього буде достатньо, щоб спробувати створити свою першу рідину для вейпу. Ми також рекомендуємо про всяк випадок використовувати нітрилові рукавички під час роботи - для першої проби перестраховка не завадить, і руки будуть чистими.

Правильний вибір інгредієнтів

Список інгредієнтів універсальний:

• PG - пропіленгліколь, який розчиняє в собі ароматизатор;
• VG - рослинний гліцерин, який відповідає за густоту жижі та пароутворення;
• нікотинова основа - зазвичай продається вже готовою та в зручному обсязі;
• ароматизатор або кілька ароматизаторів - тут можна вибирати на свій смак.

Є кілька моментів, які важливо врахувати перед змішуванням всіх компонентів складу. По-перше, потрібно визначити співвідношення пропіленгліколю до гліцерину. Універсальним, відповідним під всі под-системи співвідношенням вважається 50/50, тому можна почати саме з таких концентрацій.

По-друге, слід враховувати основу ароматизатора. У більшості випадків аромки вже містять пропіленгліколь, тому розрахунок цього компонента потрібно робити з вирахуванням пропіленгліколю, що входить до складу ароматизатора. Якщо і нікотинова основа використовує цю речовину, її теж потрібно відняти від загального обсягу пропіленгліколю, інакше співвідношення сильно зрушить у його бік, і рідина буде текти.

Точно така сама ситуація і з гліцерином - якщо він міститься в нікотиновій основі, його концентрацію в ній потрібно відняти від загального обсягу гліцерину, щоб зберегти пропорцію 50/50.

Наприклад, якщо ви підготували флакон на 10 мл, у вас є нікотинова основа на пропіленгліколі, один ароматизатор на 5%, і ви очікуєте на міцність готової рідини в 3%. Для цього вам знадобиться 5 мл гліцерину та 5 мл пропіленгліколю - пам'ятаємо, що на ньому у нас нікотинова основа - виходить 3.87 мл PG “чистого” та 1.13 мл PG з основи та ароматизатора. Відповідно, потрібно 0.5 мл ароматизатора та 0.63 мл нікотинової основи - і все складається.

Самостійно обчислювати всі пропорції досить незручно, особливо якщо ви хочете прискорити процес. Для полегшення завдання у пригоді калькулятор самозамісу, який видає готовий рецепт на основі параметрів ваших інгредієнтів та ваших переваг по міцності.

Користуватися цим калькулятором просто: оберіть співвідношення гліцерину та пропіленгліколю, вкажіть міцність нікотинової основи та її базу (PG або VG), бажану міцність готової рідини, об'єм готової рідини, а також додайте ароматизатор, його концентрацію та основу. На виході ви отримуєте готовий рецепт, готовий для експериментів. Концентрації інгредієнтів у рецепті зручно вказані у мілілітрах, відсотках та краплях - так, щоб можна було зручно додавати все як піпеткою, так і шприцами.

Готуємо жижу для вейпу самі

Перший крок - замішування основи. Звичайно, можна купити й готову сольову рідину, але тоді вираховувати пропорції ароматизатора буде трохи складніше.

Для того, щоб зробити базу жижі самостійно, потрібно взяти шприцом або піпеткою необхідну кількість гліцерину та пропіленгліколю. Звертаючись, наприклад, до попереднього блоку, за рецептом нам потрібно досягти співвідношення 50/50 з урахуванням дозування аромки та нікотинової основи.

Спочатку набираємо в шприц 3.87 мл пропіленгліколю, або його 97 крапель піпеткою. Використовувати шприц на 5 мл у разі зручніше. Переливаємо в заготовлений флакон і таким же чином додаємо розраховані за рецептом 5 мл чистого гліцерину - повний шприц. Флакон закриваємо і добре трясемо, щоб рідина вийшла одноріднішою.

Тепер потрібно додати ароматизатор. Оскільки ця інструкція передбачає створення найпростішої рідини, смак буде лише один. Згідно з рецептом, ароматизатора потрібно додати 0.5 мл (половина інсулінового шприца, або його 50 одиниць), або 13 крапель з піпетки.

Наступний крок - введення нікотину. Допустимо, міцність основи обрана 48 мг/мл. Щоб у готовій рідині було дозування 3 мг/мл, нам потрібно додати 16 крапель нікотинової бази, або 0.63 мл (що дорівнює 63 одиницям на інсуліновому шприці).

Тепер, коли всі компоненти додані у флакон, можна перейти до найважливішого моменту самозамішування - ретельного збовтування та відстоювання. Щільно закриваємо флакон, і довго (до 4 хвилин) трясемо його, поки в рідині не почнуть утворюватися бульбашки, а сама жижа не стане білуватою.

Найдовший етап самозамісу - настоювання. Рідини потрібно дати постояти від одного до трьох тижнів, тому на цьому етапі можна наклеїти на флакон стікер, підписати його і поставити в затишне місце. Якщо у вас вдома живуть діти, обирайте місце зберігання поза їхнім доступом - всередину верхніх закритих ящиків, або кудись подалі.

Про те, скільки ж настоювати створену вручну жижу, у суспільстві досі немає єдиної думки. Можна сказати, це справа смаку - хтось не готовий чекати і його влаштовує смак тижневої рідини, а комусь принципово витримати її три-чотири тижні, щоб переконатися в якості. Ми рекомендуємо орієнтуватися на ваші уподобання та кількість ароматизаторів - чим їх більше, тим довше потрібно настоювати рідину. У прикладі цієї інструкції вийшла рідина з одним смаком, тому можна витримати флакон всього тиждень-два.

Місце для зберігання повинно бути недоступним для прямих сонячних променів, а температура навколо повинна бути прохолодною. З варіантів - холодильник, високий закритий ящик, або комора. Час від часу флакон потрібно діставати та збовтувати - можна робити це щодня протягом однієї хвилини.

На смак готової жижі впливає і термін її настоювання (чим довше, тим більше часу смак на те, щоб розкритися), і умови зберігання, і навіть характеристики електронної цигарки. Помилка, яку часто допускають новачки - залити жижу та одразу почати парити. В результаті з'являється характерний присмак гару, якого без деяких навичок складно позбутися. Після заливання в резервуар картриджа рідині треба дати від п'яти до десяти хвилин на те, щоб якісно просочити вату.

Якщо ви давно хотіли спробувати створити свою рідину для вейпу та поекспериментувати зі смаками, міцністю та тротхітом, ця інструкція відмінно підійде для початку. Набравшись досвіду, ви зможете створювати складніші смакові композиції з різною міцністю та співвідношенням інгредієнтів. Калькулятор для самозамішування буде вам помічником у створенні точних рецептів.